Придбавши керамічну плитку, слід визначитися, з допомогою якого матеріалу вона буде кріпитися до стін. Зазвичай використовується або цементний розчин, або спеціальні клеї на основі каучуку і гуми. І, хоча використання клею набагато зручніше, ніж цементу, тим не менш, є певні недоліки. Так, клей на основі гуми та каучуку погано переносить високу температуру і швидко приходить в непридатність. Стояк з гарячою водою або сушарка - це не найкращі сусіди.
Щоб поліпшити зчеплення поверхні плитки з клеєм або цементом, поверхня повинна бути вологою, для чого плитку рекомендується замочити у воді на 8-10 годин перед початком робіт. Попередньо краще замочити дві-три плитки, щоб визначити, виступлять під емаллю плями від вологи чи ні. Якщо раптом таке сталося, плитку можна просто змочувати вологою ганчіркою перед прикріпленням до стіни.
Підлогову плитку кладуть виключно на цемент з великою кількістю піску, ніж при кладці настінної плитки. Пісок в Сочі можна придбати в будь-якому магазині будівельних і оздоблювальних матеріалів. На змочену поверхню підлоги слід через сито насипати близько 3 мм цементу, який через деякий час перетвориться в тісто завдяки воді. На нього і кладуть плитку.
При кладки підлогової плитки в невеликому приміщенні, треба обов'язково скористатися маяками, які закріплюються по кутах за допомогою гіпсового розчину. Поклавши першу плитку і визначивши рівнем і правилом рівність, кладуть другу. Третій і четвертий маяки ставлять також. А вже після кладуть всю іншу плитку, перевіряючи періодично рівнем. Після укладання першого ряду, прибирають маяки, гіпс, і продовжують класти плитку на цементний розчин.
Після укладання плитки, треба прибрати цементний розчин, який під її вагою видавився, а через кілька днів заливають повністю всю підлогу рідким цементним молоком, залишаючи його на пару днів просохнути. Потім підлогу треба помити, прибравши весь залишився цемент, а ходити по ньому можна ще через 2-3 дні.
Отже, якщо дотримуватися всі ці рекомендації, плитка буде покладена акуратно, рівно, надійно і надовго.